В одній старій - старій шафі жив собі один простий скелет, його шафа йому дуже подобалась, адже у ній був шашіль - маленькі жучки, що їдять дерево, яких можна виколупувати і з ними гратися. Але він не дуже любив цих жучків, бо вони іноді застрявали між зубами, а як ви розумієте, у скелета нігтів стільки ж скільки у цьому оповіданні здорового глузду, то йому було дуже незручно. Коли вони застрявали між зубами - він не знав, що робити, особливо довгими зимовими вечорами, коли довго не приходила його найкраща подружка борсуча шуба, яку він без зайвих формальностей і щоб було коротше, називав просто - СУЧА ШУБА. Так от, коли вони застрявали у нього між зубів – він вгризався у двері шафи і гриз-гриз-гриз її. Хазяйка, яка це чула , але уявлення не мала, хто це робить завжди грішила на кота і кричала « Кєєєєша, Кєєша, ти снова под шкафом нагадил тварь такая, что скребьошься!!!»І Кеша, як завжди отримував віником під хвіст, а одного разу навіть пилососом. І тоді він образився на скелета і вирішив його …з’їсти. Коли хазяйки не було вдома, він перегриз залізну клямку, що закривала стару шафу і заліз всередину. -«Чувак, ти мене підставив – або лови мені дюжину мишей, поки хазяйка – прийде, або я тебе з’їм» - відрізав кіт - «Котяра ти що з глузду з’їхав, я- простий англійський скелет у простій англійській шафі, я майже лорд і ти хочеш, щоб я лазив по мишиним норам? Тим більше, у нас НЕМАЄ МИШЕЙ- у нас підлога у замку зацементована». - Ну-у-у…- Очі кота стали вузенькими - гризи цемент , лізь під нього, лови там мишей і тягни сюди, ти ж двері шафи міг гризти» Розгубися скелет, а Кеша стояв і дивився на нього двома зеленими беньками і точив зуби напильником. « Бачиш цей напильник – сказав Кеша, щоб розрядити обстановку – а в мене ще і паяльник є…Ха-ха_ха! Шютка! Злякався, кістлявий? Але злякався правильно – у хазяїна в гаражі болгарка стоїть і я зараз іду об неї зуби точити, а ти поки думай як мені 12 мишей дістанеш! Бай, обезжирений!» І коли пішов кіт, скелет просто не знав куди подітися з розпачу, а потім до нього підлетіла його маленька подруга міль і каже: « Слухай, я чула у тебе проблеми - а ти мені колись допомагав – давав трохи погризти Сучої шуби…. з неї ж не убуло від 5-ти ворсинок!» -Для тебе вона Борсуча шуба, не фамільярничай! - так тобі потрібна допомога чи ні? - ну давай кажи вже , що ти там надумала. - значить так план такий – зараз я кличу своїх найкращих подружок мольок– мільйона вистачить чи ще кликати з сусіднього замку? «Вистачить - ледь вимовив скелет- а навіщо?. - кіт типу крутий приходить з наточеними болгаркою зубами, а ми його обгризаємо- і нам обід, і тобі майже друге народження! - - по руках, ой по кістях! - -по крилах дурнуватий! - Сказала міль і полетіла за подружками! Треба було бачити очі хазяйки, коли вона побачила лисого кота, і треба було чути її крик, коли із шафи вилетіла зграя молі. Мораль- треба допомагати друзям. Мораль2- поприбирайте кінець-кінцем у вашій шафі!